Лабораторні роботи

Лабораторна робота №1
               Застосування засобів інформаційно- комунікативних технологій з метою підвищення ефективності навчання

 Сутність інформаційно-комунікаційних технологій

Під інформаційними технологіями розуміють сукупність методів технічних засобів збору, організації, збереження, обробки, передавання й подання інформації, що розширю знання людей розвивають їхні можливості з управління технічними й соціальними процесами.

З появою персональних комп’ютерів з'явився термін нові інформаційні технології", під яким розуміють впровадження нових підходів до навчально-виховного процесу, що орієнтований на розвиток інтелектуально творчого потенціалу людини з метою підвищення його ефективності, завдяки застосуванню сучасних технічних засобів.

Сучасні інформаційні технології характеризуються наявністю всесвітньо мережі Інтернет, такими сервісами, як електронна пошта, телекомунікації, що надають широкі можливості. Жива комунікація невід’ємна від інформаційних технологій, тому на сучасному етап розвитку технічних програмних засобів інформаційних технологій називають інформаційно-комунікаційними.

Поняття "інформаційно-комунікаційні технології" (ІКТ) є не однозначним.

Узагалі ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів ресурсів, як використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення, збереження та управління інформацією. Під цими технологіями мають на увазі комп'ютери, мережа Інтернет, радіо- та телепередач, а також телефонний зв'язок.

Захарова розуміє під ІКТ "конкретний спосіб роботи зі інформацією: це сукупність знань про способи та засоби роботи з інформаційними ресурсами, спосіб та засоби збору, обробки та передавання інформації для набуття нових відомостей про об'єкт, що вивчаться".

Зазвичай використовують типізацію засобів КТ за технічними ознаками - програмні та апаратні.

В. Тірайнев до складу ІКТ відносить сукупність методів та програмно-технічних засобів, що об’єднані в технологічний ланцюг, який забезпечу збір, обробку, збереження та відображення інформації з метою зниження використання, а також для підвищення надійності й оперативності.

Теоретичні засади інформаційно-комунікаційних технологій, основу яких становлять найважливіші поняття й закони інформатики (інформатика як наука, об'єкт та предмет інформатики; поняття інформації, властивостей та особливостей, до яких відносять цінність, повноту, актуальність, компактність, достовірність та логічність; різноманітна класифікація інформації; основні інформаційні процеси, типи інформаційних ресурсів, види інформацйної діяльності, принципи функціонування комп’ютерна техніки, алгоритми інформаційного моделювання, використання ІКТ).

Методи ІКТ включають моделювання, системний аналіз, системне проектування, методи передач, збору, продукування, накопичення, збереження, обробки, передач та захисту інформації.

Засоби ІКТ поділяють на:  апаратні: персональний комп'ютер його основні складові, локальні та глобальні мережі, сучасне периферійне обладнання;  програмні: системні, прикладні, інструментальні.

У роботі  ІКТ визначено як узагальнене поняття, яке опису різноманітні методи, способи та алгоритми збору, накопичення, обробки, подання й передавання інформації.

Інформаційно-комунікаційні технології навчання мають давати відповіді на запитання: як організувати в комп'ютерному середовищ навчальний процес з урахуванням специфіки конкретно навчальної дисципліни, навчальних та практичних цілей, як засоби КТ як використовувати, яким змістом їх наповнити, як контролювати їх якість. Це ціла низка запитань, на як неможливо відповісти, не проводячи спеціальних педагогічних пошуків та експериментів.

1.2.  Роль використання ІКТ в навчально-виховному процесі

Інформаційно-комунікаційні технології пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та управлінням інформацією. Цей термін включає всі технології, що використовуються для роботи з інформаційними ресурсами. Загалом використання ІКТ в навчальному процесі виступає як комп'ютерно-орієнтована складова педагогічної технології, яка відображає деяку формалізовану модель певного компоненту змісту і методики навчання, що представлені педагогічними програмними засобами, інформаційно орієнтованими методами навчання і комунікаційними мережами для розв'язання дидактичних завдань або їх фрагментів.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативному середовищі.

Традиційна класно-урочна система зорієнтована на трансляцію знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально- виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого — інформація, почута з вуст викладача або прочитана в підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету, навколишнього середовища тощо. На будь-якому уроці вчитель, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ресурсами, може організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі).

Замість насичення пам'яті дитини значним обсягом знань набагато важливіше навчити її знаходити, користуватися та застосовувати їх на практиці. Завдяки використанню ІКТ діти працюють в індивідуальному темпі, що створює ситуацію успіху для кожного учня, процес здобуття знань мотивує до навчання.

Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії:

•   ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;

•   знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;

•   знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;

•   сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;

•   реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.

Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-історичного середовища (артефактів культури, реконструкцій історичних подій, явищ і процесів і т. п.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.

Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнення більш глибокого осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті.

Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.

•   По-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;

•   по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається;

•   по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання.

Проте вчителю варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі.

Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:

•   збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці;

•   підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя;

•   встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;

•   стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;

•   змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;

•   змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.

Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності.

Лабораторна робота №2
               Проекторна організація навчального процесу з використанням інформаційних технологій

Світ змінюється – змінюються і діти. Дитина, яка змінюється, потребує різних шляхів отримання нових знань. Процес навчання буде ефективним тільки в тому випадку, якщо дитина при цьому уважна і активна, а не тоді, коли її завантажують нецікавими фактами. Найкращий досвід для дитини той, котрий приносить їй радість і задоволення. Щоб цей досвід приносив дитині користь, він повинен мати для неї сенс. Тому навчання може бути продуктивним, якщо в його зміст буде закладено потреби сучасних дітей, а процес навчання і виховання буде здійснюватись з урахуванням їх особливостей, потенціалу і можливостей. А для цього педагоги повинні розробляти і використовувати в своїй професійній діяльності інноваційні технології виховання і навчання, спираючись на особливості сучасних дітей, створювати такі умови, в яких дитина буде розвивати уяву і творчі здібності, проявляти пізнавальну ініціативу та задовольняти свою потребу в самореалізації. Допомогти музичному керівнику у вирішенні цього завдання може поєднання традиційних методів навчання і сучасних інформаційних технологій, в тому числі і комп’ютерних.

Для формування і розвитку у дітей стійкого пізнавального інтересу, перед музичним керівником повинно стояти завдання: зробити освітню музичну діяльність цікавою та насиченою, тобто матеріал повинен містити в собі елементи незвичайного, дивовижного, несподіваного, викликати у дітей інтерес до навчального процесу. Організувати процес навчання так щоб дитина займалась активно, з захопленням і цікавістю, допомагає використання мультимедійних посібників, котрі можуть урізноманітнити процес знайомства дітей з музичним мистецтвом, зробити зустріч з музикою більш яскравою та цікавою. Тому було вирішено у своїй роботі активно впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології (далі ІКТ). Застосування ІКТ в роботі з дітьми полягає у тому, що педагог використовує в своїй роботі мультимедійні можливості комп’ютера для підвищення мотивації до навчання і полегшення засвоєння дітьми навчального матеріалу різноманітної спрямованості.

Мультимедійні презентаціі включають в себе анімацію, аудіо і відео-фрагменти з елементами інтерактивності. Використання ІКТ, розробка своїх мультимедійних проектів, навчально-методичних та ігрових посібників і впровадження їх в практичну діяльність педагога дозволяє підвищити якість організації в навчально-виховному процесі, зробити процес навчання цікавим, а розвиток дитини ефективним, відкриває нові можливості навчання не тільки для дитини, але і для педагога. В педагогічній діяльності музичного керівника, комп’ютер виконує роль :

-джерела інформації;

-наочного посібника (якісно нового рівня з можливостями мультимедіа і телекомунікації);

-засобу зберігання необхідних для роботи матеріалів.

Використання ІКТ в музичному вихованні дітей дає наступні переваги і допомагає вирішити ряд задач :

-         покращується запам’ятовування пройденого матеріалу;

-         посилюється пізнавальний інтерес дошкільників;

-         демонстрація інформації на екрані в ігровій формі викливає у дітей велику цікавість;

-         несе в собі образний тип інформації, що зрозумілий дошкільнятам;

-         рухи, звук, мультиплікація надовго зацікавлює дитину;

-         розвивається інтерес дитини до самостійного вирішення завдань;

-         дозволяє зробити музичне заняття привабливим і по справжньому сучасним, здійснювати індивідуалізацію навчання;

-         робить матеріал доступним для сприйняття не тільки через слухові аналізатори, а й через зорові;

-         допомагає істотно розширити понятійний ряд музичних тем;

-         дозволяє збагатити методичні можливості спільної діяльності педагога і дитини, надати їй сучасний рівень;

-         активізує творчий потенціал дитини, сприяє вихованню інтересу до музичної культури.

Таким чином ІКТ відкривають нові можливості в розвитку форм і змісту різноманітних видів музичної діяльності. Використання мультимедіа презентацій доцільно за допомогою мультимедійного проекторного екрану.

Завдання музичного виховання реалізуються шляхом використання декількох видів музичної діяльності в дошкільному закладі: слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів, музично-дидактичних ігор. Засоби новітніх інформаційних технологій включаються у всі види музичної діяльності. Тож пропоную детальніше ознайомитись з використанням ІКТ в різних видах музичної діяльності.

Сприйняття музики. До сприйняття музики відносимо демонстрацію портретів композиторів; використання ілюстрації до музичного твору, підбірок слайдів чи відео. За допомогою ІКТ діти можуть віртуально потрапити в концертний зал, вивчати творчість композиторів, познайомитись з різними музичними жанрами. Цікаво, яскраво і зрозуміло можна познайомити дошкільників з різними видами мистецтва, такими як театр, балет, опера, продемонструвавши не тільки ілюстрації, а й відеоролики. Мультімедіа-презентації дозволяють збагатити процес емоційно-образного пізнання, викликають бажання неодноразово прослуховувати музичний твір, допомагають надовго запам’ятати запропонований для прослуховування музичний твір, а зорове сприйняття досліджуваних об’єктів дозволяє швидше і глибше сприймати новий матеріал, урізноманітнює дитячі враження.

Музично-ритмічні рухи. В цьому виді музичної діяльності мають місце яскраві презентації, відео-кліпи для знайомства з танцями,особливостями їх виконання. Використання ІКТ при виконанні музично-ритмічних вправ, різноманітних танців допомагає дітям чітко виконувати вказівки педагога, виразно виконувати рухи.

Співи. Співи займають головне місце в системі музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку. Цей вид діяльності також передбачає використання ІКТ. Для виразного співу, розуміння змісту слів, музичного образу пісні, можуть бути використані презентації до різних пісень. Працюючи над якісним виконанням пісень, може використовуватись відео з записом дітей, які гарно і правильно співають, або відео професійних співаків. Також, використовуючи відеоілюстрацій з елементами анімації, можна працювати над розвитком голосу, співочого діапазону. Застосування мультимедіа у навчанні дітей співу може значно підвищити пізнавальний інтерес дошкільнят під час музичних занять. Дитина в дошкільному віці оволодіває різноманітними символами, знаками і наочними моделями. Однією із моделей є мнемо-таблиця – схема, в яку закладена певна інформація, яка полегшує процес запам’ятовування інформації. Наприклад, на кожне слово або словосполучення в тексті пісні придумується зображення. Таким чином текст пісні замальовується схематично. Після цього дитина по пам’яті, використовуючи графічне зображення , відтворює текст цілком.

Музично-дидактичні ігри. Якщо їх демонструвати у вигляді презентацій, то можна в доступній, зрозумілій формі розвивати тембровий, мелодійний, динамічний слух, почуття ритму, здатність розрізняти характер і настрій музичного твору, розширювати кругозір дітей. Музично-дидактичні ігрові посібники з аудіо-додатками призначені для організації самостійної і спільної діяльності дітей 6 років. Також вони направлені на накопичення досвіду сприйняття музики, формування уявлень про музичні звуки та їх якості, розвиток музичного слуху у дітей, орієнтовані на стимулювання самостійного пізнання, творчого процесу, ініціативи, свободи вибору.

Гра на дитячих музичних інструментах. Для знайомства з музичними інструментами і специфікою їх звучання використовуються презентації-концерти. Також мають місце і презентації для навчання дітей гри в оркестрі.

Вечори розваг. Тут можливе використання презентацій з різноманітними завданнями. Такі презентації скорочують час підготовки музичного керівника до вечорів розваг, урізноманітнюють їх і дуже подобаються дітям.

Таким чином інформатизація системи освіти висовує нові вимоги до педагога і його професійної компетентності, педагог повинен не тільки уміти користуватися комп’ютером і сучасним мультимедійним обладнанням, а й створювати свої навчальні ресурси і широко впроваджувати їх в своїй педагогічній діяльності, враховуючи індивідуальні і вікові особливості сучасних дітей. Але не варто забувати і те, що використання комп’ютерних технологій в музичному вихованні дошкільнят – це тільки засіб для реалізації завдань та цілей, які стоять перед педагогом, вони не можуть замінити живе спілкування педагога з дитиною вони не можуть і не повинні.

Лабораторна робота №3
               Модернізація процесу навчання на основі використання єдиного інформаційного освітнього середовища.

Література

1.     Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / В. Ю. Биков – К. : Атіка, 2009. – 684 с.

2.       Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ : Освіта України, 2006. – 366 с.

3.       Кадемія М. Ю. Досвід застосування сучасних засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій у навчальному процесі ВПУ №4 м. Вінниці : для педагогічних працівників ПТНЗ, загальноосвітніх шкіл, ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти / М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко. – Вінниця, 2006. – 257 с.

4.       Кадемія М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навчально-методичний посібник / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В. Ткаченко, Л.С. Шевченко. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2009. – 186 с.

5.       Поясок Т. Б. Застосування інформаційних технологій в навчальному процесі вищої школи : науково-методичний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів економічного профілю / Т. Б. Поясок. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2009. – 104 с.

Теоретичні відомості

Основним аспектом економічного зростання будь-якої країни і визначення її ролі у світовій спільноті нині є інтелектуально-освітній потенціал. Тому одним із пріоритетних напрямів державної соціально-економічної політики є сучасна ефективна система освіти, що здатна задовольняти соціальне замовлення суспільства на надання якісних освітніх послуг, які відповідають потребам інформаційного суспільства. Для забезпечення якісної освіти необхідно готувати вчителя нової формації, здатного ефективно працювати в інформаційному суспільстві, що постійно змінюється і вдосконалюється.

−    Становлення та розвиток інформаційного суспільства є характерною рисою ХХІ століття. Саме в інформаційному суспільстві набувають активного розвитку інформаційно-комунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань у вирішенні різноманітних завдань, які постають перед суспільством.

Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також сучасні соціально-економічні процеси вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави, а особливо – в освіті. Інформатизація освіти як складова частина цього процесу є системою методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою накопичення, оброблення, зберігання, розповсюдження та використання інформації в інтересах її споживачів. Можна виокремити такі цілі інформатизації суспільства:

−    підвищення якості освіти через упровадження та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес;

−    забезпечення доступу до знань та даних для кожного члена суспільства;

−    розвиток інтелектуальних і творчих здібностей на базі індивідуалізації освіти;

−    забезпечення випереджувального навчання фахівців.

Застосування комп’ютерних технологій у навчанні є необхідною умовою досягнення цілей інформатизації освіти. Пріоритетом для розвитку системи освіти нині є впровадження сучасних ІКТ, котрі забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості студентів щодо сприйняття складної інформації. Впровадження ІКТ здійснюється шляхом створення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності в залежності від конкретних потреб, використання можливостей Інтернет, упровадження гнучких технологій дистанційної освіти, видання електронних підручників тощо. Держава всебічно підтримує використання комп’ютерних технологій у системі оцінки знань, дистанційної освіти, сприяє забезпеченню навчальних закладів комп’ютерами, побудові міжвузівських інформаційно-освітніх мереж і т. ін.

Єдине інформаційне освітнє середовище поєднує широкий вибір навчального програмного забезпечення та мережних технологій, включаючи електронну пошту, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, відео конференції, записи аудіо та відео, та широке коло навчальних інструментів, що базуються на використанні Веб-технологій.

Ця тема висвітлена у багатьох публікаціях і дослідженнях знаних учених. Особливо активно вивчаються нині питання зосередження навчальних матеріалів та взаємодії підструктур для того, щоб безперешкодно забезпечити кожного студента навчальними матеріалами за допомогою традиційних або безпровідних мереж.

Сучасний етап розвитку українського освітнього простору характеризується його системним реформуванням, модернізацією, підтримкою інноваційного розвитку, переходом до багатогранності не тільки як до перспективного напряму, а й як до зовсім нової якості.

Розвиток суспільства в ХХІ столітті характеризується значним впливом на нього комп’ютерних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків у суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір. Невід’ємною і важливою частиною цих процесів є комп’ютеризація освіти. Нині в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов’язаними з унесенням коректив у зміст технологій навчання, які мають бути адекватними сучасним технічним можливостям та сприяти гармонійному входженню людини в інформаційне суспільство. Головна умова успіху інформатизації освіти – це нова позиція вчителя (знання прийомів роботи з новою комп’ютерною технікою й уміння ефективно використовувати ці знання для вирішення педагогічних завдань).

Однією з необхідних умов успішної реалізації модернізації освіти на сучасному етапі є формування єдиного інформаційного освітнього середовища на всіх рівнях із забезпеченням їх інтеграції.

Первинного значення в цьому процесі набуває створення єдиного ІОС в кожній освітній установі.

Інформатизація в навчальному закладі потребує не лише встановлення в ньому персональних комп’ютерів і навчання комп’ютерної грамотності – вона не відбуватиметься без перебудови всього процесу навчання на базі використання інформаційно-комунікаційних технологій, діяльності студентів, учнів і викладачів в умовах доступу до безмежного світу інформації.

Створення єдиного освітнього інформаційного середовища сприяє розвитку навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Крім того розвиває здібності студентів (учнів), задовольняє їхнім потребам і готує до майбутнього самостійного життя.

Які саме можливості відкриваються перед навчальним закладом, якщо в ньому організований єдиний освітній навчальний простір:

1)           керівництву навчального закладу це дозволить:

−    створити єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу;

−    організувати розумний і раціональний документообіг в межах однієї установи, впровадити інформаційно-комунікаційні технології управління навчальним закладом;

−    впровадити систему збирання, переробки інформації з різних напрямів навчально-виховного процесу;

−    здійснити розгорнутий моніторинг навчальної діяльності закладу;

−    створити електронні бази даних педагогічних кадрів;

−    створити електронні бази даних студентського колективу;

−    підтримувати сайт навчального закладу, Веб-сторінки навчальних проектів;

−    розширити інформаційну взаємодію з іншими навчальними закладами;

−    розвинути контакти соціального партнерства з іншими навчальними закладами;

2)           педагогічним працівникам це дозволить:

−    організувати доступ до всієї нормативно-правової бази документів;

−    використовувати програмне середовище, що формує інформаційний простір навчального закладу;

−    здійснювати самостійне навчання;

−    підвищувати кваліфікацію, брати участь у професійних об’єднаннях, семінарах, вебінарах, майстер-класах та ін.

−    упроваджувати інформаційно-комунікаційні технології і ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання;

−    створювати Інтернет-заняття, інтегровані уроки;

−    розробляти і використовувати власне програмне забезпечення і цифрові освітні ресурси, формувати, використовувати медіатеки і т. ін.

3)     студентам навчального закладу це дозволить:

−    використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти;

−    використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять;

−    застосовувати тренувальне тестування;

−    брати участь в Інтернет конкурсах і олімпіадах;

−    обговорювати актуальні проблеми на форумі, в Skype, на сайті навчального закладу;

−    інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження освіти;

−    навчитися працювати з інформацією, представленою в різних формах, відбирати і систематизувати науковий матеріал, робити повідомлення, доповіді на задану тему, складати план і т. ін.

−    брати участь у телекомунікаційних проектах.

Єдиний інформаційний освітній простір навчального закладу – це система, в якій задіяні на інформаційному рівні та пов’язані між собою всі учасники навчально-виховного процесу: адміністрація, викладачі, студенти та їхні батьки. Практично всі учасники навчально-виховного процесу об’єднані між собою відповідними інформаційними потоками.

Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес викладання всіх предметів вимагає підвищення інформаційної культури педагога, впровадження нових методів навчання з використанням комп’ютерних технологій. Особливої уваги потребує формування інформаційно-комунікаційної компетентності педагога і студента. Без цього неможливе здійснення навчально-виховного процесу в єдиному інформаційно-освітньому просторі. Саме викладач вирішує, в якій якості, в якому обсязі і для яких цілей можуть бути використані засоби ІКТ у навчальному процесі. Тобто викладач є одним із найбільш активних учасників створення єдиного інформаційного освітнього простору навчального закладу.

Крім того, єдине інформаційне освітнє середовище має забезпечувати такі функції:

−    інформаційну, що надає відкритий доступ до інформації, створює умови для інформаційного обміну;

−    інтерактивну, що дозволяє реалізовувати внутрішньо й системні зв’язки;

−    комунікаційну, що дозволяє підтримувати зв’язки «всередині», а також із «зовнішнім» інформаційним простором;

−    координувальну, тобто фіксувати та представляти у взаємозв’язку зміст, який адресований різним суб’єктам;

−    розвивальну: розвиток інтелекту, особистих творчих якостей;

−    культуроформувальну, що пов’язана з інформаційною культурою;

−    професійно-орієнтувальну, орієнтовану на профіль майбутньої професійної діяльності.

Виходячи з мети, завдань та характерних особливостей здійснення освітньої діяльності в умовах ІОС, головними педагогічними принципами функціонування вважаємо такі:

·  принцип комплексного підходу до проблеми інформатизації освіти, що передбачає:

−    науково обґрунтоване визначення первинного вхідного стану процесу інформатизації;

−    програмно-цільовий підхід до розвитку та управління цим процесом;

−    кооперацію зацікавлених у проблемі інформатизації освіти суб’єктів;

−    зміну традиційних поглядів на процес інформатизації освіти;

·  принцип системної побудови ІОС, що потребує:

−    створення нових організаційних структур, які забезпечують організацію та функціонування технологій;

−    відкритість даної системи на всіх рівнях;

−    наявність інформаційних обмінів.

Важливим інструментом створення єдиного ІОС є впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Для цього у вищих навчальних закладах проводиться моніторинг їхнього ефективного використання за такими критеріями:

−    завантаженість комп’ютерних аудиторій;

−    готовність педагогічних кадрів у галузі інформаційних технологій;

−    використання можливостей корпоративної мережі в навчальному процесу та управлінській діяльності.

За результатами моніторингу було виявлено такі проблеми:

−    педагоги не готові до активного використання інформаційних технологій у навчальному процесі;

−    підструктури навчальних закладів мають різний рівень готовності до впровадження інформаційних технологій. Зрозуміло, що без вирішення цих проблем неможливо якісно сформувати ІОС.

Для цього, на нашу думку, необхідно розв’язати наступні завдання:

1.            Удосконалити модель ІОС навчального закладу.

2.            Створити умови для активного використання сучасних інформаційних технологій у педагогічному процесі.

3.            Надати педагогам можливість вивчення нових інформаційних технологій.

4.            Забезпечити доступ до освітніх ресурсів і обміну інформацією для здійснення контактів і участі в проектах.

5.            Надати можливість створення та публікації в електронному вигляді навчальних і методичних матеріалів.

На наш погляд, упровадження інформаційних технологій та підготовка педагогічних кадрів є найважливішими для розв’язання вищезазначених завдань. Ці процеси взаємопов’язані і мають відбуватися паралельно.

Лабораторна робота №4
               Створення і використання електронного навчально- методичного комплексу в навчальному процесі.

Література:

1.     Кєдровіч Гжегош. Теорія і практика застосування комп’ютерних технологій у загальноосвітніх і професійних навчальних закладах Польщі.-К,:Вища школа,2001.-356с.

2.     Виртуальная учебная сфера “Веб-класс ХПИ”/Под ред. Кухаренко В.Н.-Харьков: НТТУ “ХПИ”, 2003.-20с.

3.     Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учеб.пособие для студен.-высш.пед.учеб.заведений. –М:Издательський центр “Академия”, 2003.-192с.

4.     Захарова И.Г. Электронные учебно-методические комплексы – опыт создания и применения// Образование и наука.-2001.-№5.

5.     М.Ю.Кадемія. Електронний навчальний посібник: проблеми створення та використання.//Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Збірник наукових праць/За редакцією І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало.-Київ, 2003.-680с.

6.     Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб.пособие для студ.пед.вузов и системы повыш.квалиф.пед.кадров/Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров; Под ред.Е.С.Полат.-М.:Издательський центр “Академия”, 200.-272с.

7.    Сумський В.І. Практикум розв’язання задач з атомної фізики (з комп’ютерною підтримкою).-Вінниця: Нилан, 2001.-120с.

Теоретичні відомості

 Створенню електронних навчально-методичних комплексів (ЕНМК) присвячені роботи науковців: І.Г.Захарової, Є.С.Полат, Гжегоша Кєдровича, В.М. Кухаренка, В.І.Сумського [1; 2; 3; 5].

У роботах науковців досліджується проблема розробки та використання інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ) в навчальному процесі, сформульовані певні вимоги до ЕНМК, визначений його зміст, оформлення, методичні та програмно-технічні вимоги до ЕНМК і його компонентів.

Наводиться аналіз досвіду використання ЕНМК у навчально-виховному процесі, показується, що найбільш ефективними є курси, які засновані на альтернативних способах представлення навчального матеріалу: на підставі лінійної та нелінійної схем, даються відповідні рекомендації з практичного використання.

Найбільш повним вважається ЕНМК, який містить таке:

-          анотацію до курсу, в якій наводиться коротка характеристика ЕНМК, його переваги, для кого він призначений;

-          робочу програму, що сформована на основі Державного стандарту з професії (спеціальності), та типової програми з даної дисципліни;

-          керівництво щодо вивчення дисципліни (методичні вказівки для викладача, учня), яке включає в себе вказівки для самостійного вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань; вказівки з технології вивчення навчального матеріалу на певному рівні, послідовності використання всього навчально-методичного комплексу, навчальних модулів, блоків, навчальних одиниць;

-          навчальний посібник містить виклад навчального матеріалу (теоретичного, практичного) відповідної дисципліни, який відповідає робочій програмі та структуруванню на методичні дози (модулі, блоки, навчальні одиниці);

-          практикум використовується для формування умінь та навичок на основі застосування теоретичних знань, які застосовуються під час розв’язування практичних завдань;

-          тести або тестуючі системи використовуються для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу на початковому, проміжному та підсумковому етапах;

-          довідник містить відповідні матеріали, таблиці, визначення, глосарій з дисципліни;

-          електронну бібліотеку курсу, що містить підручники та посібники, які доповненні аудіо-відео матеріалами, освітніми INTERNET-ресурсами.

Наприклад:

ЕНМК з програмування

Головна сторінка ЕНМК з предмету “Основи інформатики”

Бурхливий розвиток інструментальних середовищ для Internet зачепив практично всі сфери програмування. Однією з цих розробок стало створення засобів, які дозволили навіть непрофесіоналам створювати електронні посібники (підручники), що мають стандартний і звичайний для користувачів Windows інтерфейс, з іншого боку, - дозволили створювати ефективне середовище навчання. Мова йде про систему Microsoft HTML Help. Розробка ЕНМК здійснюється на основі гіпертекстової технології, для цього на комп’ютері достатньо встановити  лише тільки браузер (англ. Browser- програма для перегляду) Microsoft Internet Explorer.

Таким чином, використання сучасних комп’ютерних  технологій у навчальному процесі дозволяє будувати інтерактивне засвоєння навчального матеріалу, яке значно підвищує ефективність навчання.

Сучасні комп’ютерні дидактичні програми, що входять в ЕНМК дисципліни (електронні підручники, посібники, збірники задач і вправ, гіпертекстові інформаційно-довідникові системи і т.д.) за умов належного грамотного використання стають потужним засобом (інструментом) вивчення дисципліни. В більшості випадків такі комплекси розміщують у локальній мережі навчального закладу або записують на компакт-дисках (CD). Проте у використані ЕНМК в навчальному процесі є певні складності:

1.      Використання ЕНМК має певні труднощі, що пов’язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа програмами.

2.      Викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК дисципліни.

Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюється в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об’єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Іntranet-мережі та об’днує в єдиний інформаційних простір всі служби.

Важливу роль в ЕНМК відіграють електронні підручники (посібники), це навчальний матеріал, який не прив’язаний до фізичного носія, та закладений у програму. Він має забезпечувати функції: презентаційну, навчальну, статистичну властивість і має підсистему оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу.

Розгляньмо режим роботи з електронним підручником (посібником) як складової частини  ЄІСНЗ, в якій використовується ЕНМК.

1. Лекція

Електронний посібник має допомогати лектору дохідливо і наочно викласти матеріал у відповідності до навчальної програми, здійснювати підтримку лектора в проведенні лекції та її підготовці. Крім презентації в підготовці лекційних матеріалів мають бути шаблони для друку роздаткового матеріалу.  При цьому слід враховувати виконання таких можливостей:

-          інтерактивність презентацій з можливістю переходу до будь-якого фрагменту та повернення до кадру, з якого здійснений перехід;

-          перегляд анімацій і відеофрагментів, програвання звуку в презентації, можливість переривання та запису звуку з любого логічного фрагменту; збільшення графічного зображення на екрані, можливість його переміщення;

-          можливість попереднього відбору навчального матеріалу лектором у відповідності до програми лекції;

-          можливість окремого автоматичного представлення матеріалу, програми, які повністю заміняють лектора з можливістю зупинення учнем викладання матеріалу або повторення необхідного фрагменту.

2. Семінари і поточне тестування

Комп’ютерні технології використовуються під час проведення семінарських занять. Індивідуальна робота кожного учня може контролюватися відповідною програмою, а статистична інформація збирається у викладача.

Слід зазначити, що електронний посібник не замінить викладача, а є для нього лише допоміжним інструментом.

Використовуючи ЕНМК, викладач одержує інструмент моніторингу успішності учнів, яка може бути зібрана на екрані комп’ютера.

Електронний посібник повинен містити достатньо значну кількість завдань, це дасть можливість здійснювати диференційований підхід у процесі формування умінь та навичок, а також автоматизовану генерацію завдань.

Використання ЕНМК на семінарських заняттях дозволяє суттєво спростити проведення тестів, здійснювати збирання та аналіз успішності учнів, одержується можливість проведення тестів, аналіз їхнього виконання. Також суттєвим може стати використання розгалуженої системи оцінок, в якій задачі, що відносяться до декількох тем, оцінюються відповідною кількістю балів, які проставляються в різних розділах. Таким чином, у викладача складається цілісна картина успішності учнів і засвоєння навчального матеріалу. Якщо в учнів виникає потреба звернутися до лекційного матеріалу, то він має змогу знайти в меню необхідну лекцію або відповідний матеріал в електронному посібнику.

3. Підсумкові тести. Екзамени

Залік з вивченого курсу можна також  провести з використанням електронного посібника. При цьому може бути використаний той самий механізм, як і для поточного тестування. Слід звернути увагу на захист системи обліку і бази даних успішності учнів. Проте слід зазначити, що коли необхідно здійснити складний програмний аналіз відповіді, розглянути логіку розв’язання задачі, пояснення відповіді задач, то використовувати тестову систему не має сенсу.

Комп’ютер дозволяє в режимі реального часу збирати та обробляти значний обсяг інформації, проте тільки від викладача залежить, яку користь принесе його використання. Попередній аналіз, який виконує комп’ютер допоможе викладачу зрозуміти, які помилки зробив учень, і на якому рівні.

4. Самостійна робота з посібником

Можливості електронного посібника переважно розкриваються  через діяльність учнів, які мають можливість самостійно вивчати теоретичний матеріал, здійснювати тренувальну навчальну діяльність,  контроль за рівнем знань, інформаційно-пошукову діяльність. Процес навчання здійснюється на принципово новому, вищому рівні, тому що електронний посібник надає можливість навчатися в темпі, який притаманний йому, забезпечує можливість кожному багаторазово повторювати і вести діалог між учнями і комп’ютером. За допомогою електронного посібника учня легше зацікавити і навчити, на нього мають вплив звукові і зорові образи, інформаційні й емоційні складові.

Психологи і викладачі стверджують, що  учні навчаються по-різному: – певна кількість краще навчаються  на слух, інші зорово або тактильно. Залучення всіх органів чуття веде до зростання засвоєння матеріалу порівняно з традиційною методикою. Навчання з використанням електронного посібника є однією з інтенсивних форм навчання, коли навчальний матеріал дидактично підготовлений фахівцями, орієнтований на індивідуальні здібності учнів. Індивідуальна діалогова комунікація за допомогою відео-, графічних, текстових і медично-мовленнєвих вставок настільки інтенсивна, що полегшує процес навчання, гіперсередовище дозволяє розширити можливості інформаційного впливу на користувача, залучає учня до процесу навчання.

Розв’язання проблеми поєднання звукової, текстової, графічної та відео інформації в електронному посібнику робить його універсальним.

5. Робота з посиланнями

Електронний посібник містить достатньо значний обсяг інформації, проте скільки б не було в ньому інформації, вона ніколи не буде вичерпаною, а тому для підтримки електронного посібника корисно створити тематичний сайт з посиланнями, який поповнюється і структурується в процесі навчання. В свою чергу, посібник повинен мати посилання на цей сайт в локальній мережі або в мережі Internet, якщо навчальний заклад має відповідне підключення.

Крім того, в змісті посібника основні терміни і поняття мають гіперпосилання, що дозволяє швидко здійснювати самоконтроль засвоєння основних понять навчального матеріалу, за необхідністю здійснювати його повторення.

6. На допомогу викладачу

ЕНМК має певну цінність для викладача. Крім функцій наочної демонстрації, тестування й обліку, слід звернути увагу на підготовку викладача до занять як у презентаційній, так і у змістовній частині. У процесі використання ЕНМК викладач пояснює матеріал, а учень має можливість користуватись відповідним роздатковим матеріалом, який є в ЕНМК і не потребує  додаткових витрат часу, у випадку необхідності можливе швидке його використання та роздруківка.

Наявність в електронному посібнику інструментів створення презентацій за підготовленим шаблоном, можливість введення текстової і графічної інформації зменшить витрати часу на підготовку занять, підвищить якість і наочність навчального матеріалу. Не слід забувати, що інтерфейс і функціональні можливості мають бути чітко відпрацьованими.

Лабораторна робота №5 
                Мережеві офіси. Сервіси спільного редагування документів.

Тема: Мережеві офіси. Сервіси спільного редагування документів.

Мета: ознайомитися із можливостями застосування у науковій діяльності мережевих офісів, навчитися створювати та використовувати документи Google.

Контрольні запитання

1.       Як скористатися сервісом Диск Google ?

Для роботи з будь-яким із соціальних сервісів Веб 2.0 потрібна реєстрація користувача. Якщо ви вже маєте свій акаунт в електронній пошті Gmail, то вам не потрібна додаткова реєстрація для сервісу Диск Google. Щоб почати роботу в цьому сервісі, вам необхідно увійти в свій gmail і перейти за посиланням Диск, розташованим в правому верхньому кутку.

 Перед вами відкриється сховище Диск Google. Якщо даний сервіс налаштований на англійську мову, то необхідно за допомогою посилання Settings, розташованого в правому верхньому куті, зробити налаштування української мови. 

Даний сервіс дозволяє:

• створювати в Інтернеті документи, електронні таблиці та презентації, а потім переглядати і редагувати їх з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету;

• систематизувати документи за допомогою папок у сховище документів Google;

• експортувати створені файли на комп’ютер;

• завантажувати вже готові файли з комп’ютера і розміщувати їх в сховище документів Google;

• опублікувати документ у вигляді веб-сторінки або розмістити в своєму блозі;

• надавати доступ до редагування або перегляду документів іншим користувачам;

• в режимі реального часу редагувати документ одночасно кільком людям;

• спільно переглядати презентації;

• обмінюватися важливими документами, таблицями та презентаціями між співробітниками компанії або колективу.

2.       Як можна використовувати сервіс Диск Google в педагогічній практиці?
Під час виконання самостійного завдання на уроці вчитель може  створити для учнів документи в яких будуть міститись завдання. Учні будуть їх виконувати, а результати оформляти в іншому документі, відправляти вчителю для його редагування.

3.       Якими правами володіє редактор документа?

Одна з найпривабливіших особливостей Документов Google полягає в тому, що ця служба дає можливість декільком користувачам, що знаходяться в різних місцях, одночасно працювати над одним і тим же проектом. Саме це і мається на увазі під «спільною роботою».

Ви створюєте документ, а значить, є його власником. Ви можете:

• змінювати документи, таблиці та презентації, а також запрошувати інших користувачів в якості співавторів і читачів;

• видаляти документи, таблиці та презентації, закриваючи, таким чином, доступ до них для співавторів і читачів.

Примітка. Для повного видалення документа, таблиці та презентації або скасування доступу до них необхідно видалити їх, а потім очистити кошик.

Користувач, якого ви запрошуєте редагувати ваш документ, стає співавтором. Співавтор може:

• редагувати документи, таблиці та презентації;

• запрошувати або видаляти інших співавторів і читачів (якщо власник дав їм дозвіл на ці дії).

• експортувати копію документа, таблиці або презентації на свій жорсткий диск.

Якщо ви не хочете, щоб ваш документ редагували, але вам необхідно дати комусь можливість перегляду документа, тоді ви запрошуєте його як читача (без права редагування). Читачі можуть:

• переглядати останню версію документа, таблиці або презентації, але не можуть вносити зміни;

• експортувати копію документа, таблиці або презентації на свій жорсткий диск.

4.       Які документи можна створити в середовищі Диск Google ?
Текстовий документ (команда Документы), документ електронної таблиці (команда Таблицы), презентацію (команда Презентации). Виберіть пункт Документы і натисніть в правому нижньому кутку на кнопку з позначкою «+».

Творче завдання

Завдання 2.

1. Створіть у службі Диск свого акаунта форму для проведення анкетування.
https://docs.google.com/forms/d/1ox3VOIzZEeEiIJBQlF5xclOQLe68lAhfeOQEXNs0jXE/edit

2. Запросіть до участі в опитуванні своїх товаришів.

3. Ознайомтеся з таблицею відповідей, сформованої в результаті анкетування.

4. Оформіть результати в зручній вам формі (у вигляді таблиці або діаграми).

Лабораторна робота № 6 
               Використання сервісів Веб 2.0,Веб 3.0 у навчанні та наукових дослідженнях.

Тема: Використання сервісів Веб 2.0, Веб 3.0 у навчанні та наукових дослідженнях.

Мета: навчитись створювати, редагувати, налагоджувати мережеві блоги; додавати коментарі до блогів.

Методичне забезпечення: роздатковий матеріал, презентація, персональні комп’ютери підключені до мережі Internet.

Короткі теоретичні відомості.

Блог (скорочене від web log, Веб-журнал) це простий у використанні веб-сайт, де можна публікувати свої роздуми, спілкуватися, обговорювати та коментувати роздуми інших користувачів та користуватися іншими функціями.

Блог є специфічною формою організації спільноти користувачів навколо певного автора чи авторів блога.

Приклади дискусій у межах спільнот, пов'язаних з освітою і мережевими технологіями, можна подивитися в таких спільнотах:

·     Проблеми навчання та навчальних систем http://community.live-journal.com/edu_rabbits

·     Спільнота проекту Летописи.ру http://community.livejournal.com/letopisi/

·     Електронне навчання http://community.livejournal.com/ru_elearning

·     Веб 2.0. ― технології в освіті

·     Гіпертекст(и) http://community.livejournal.com/ru_hypertext/

·     Віртуальні Інтели http://community.livejournal.com/vintel/

·     Шкільна рада http://community.livejournal.com/ru_schools/

·     Вільна дискусія викладачів http://community.livejournal.com/ru_tutor/

·     Спільнота програми Intel “Навчання для майбутнього» http://ippo-intel.blogspot.com/

Створення блогів

         Завантажте веб-браузер, відкрийте сайт www.blogger.com.  Для авторизації сеансу роботи (здійснюється кожного разу при вході до середовища) необхідно ввести ім‘я користувача та пароль.

Рис. 6.1. Авторизація на сайті.

Після успішної реєстрації та авторизації перейдіть власне до створення блогу. Для цього  активізуйте посилання Создайте свой блог.

Рис. 6.2. Початок створення блогу.

Далі  введіть дані у відповідні поля - назва та адреса блогу.

Рис. 6.3. Введення назви блогу

Виберіть шаблон оформлення. У разі правильного виконання дій, система видасть повідомлення про успішне створення блогу.

Рис. 6.4. Вибір шаблону оформлення

Рис. 6.5. Завершальний етап створення блога

Додавання та зміна повідомлень

Для внесення нових записів до власного блогу необхідно або натиснути кнопку Начать публікацію або активізувати посилання Нова публікація.

Рис. 6.6. Введення записів до блога

В будь-якому випадку,  відкривається вікно вбудованого редактора. Перед публікацією допису радимо скористатися можливістю попереднього перегляду.

 

Лабораторна робота № 7
               Розробка та використання Веб- квестів у навчальному процесі та науковій діяльності
ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ-КВЕСТ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИЩИЙ ШКОЛІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У статті розкрито поняття «веб-квест» технології і обґрунтовано її як дидактичну структуру, в рамках якої викладач формує пошукову діяльність студентів, задає параметри цієї діяльності й визначає її часові межі. При цьому викладач перестає бути «джерелом знань», створює необхідні умови для пошуку інформації, а студенти перетворюються з пасивних об’єктів навчальної діяльності в її активних суб’єктів. Веб-квест є інтерактивним процесом, у ході якого студенти виявляють мотиви до самостійного здобуття необхідних знань. Ключові слова: веб-квест, технологія, інтерактивні технології, майбутні фахівці. Савченко Л. Использование веб-квест технологий в высший школе при подготовке будущих специалистов. В статье раскрыто понятие «веб-квест» технологии и обоснованно ее как дидактическую структуру, в рамках которой преподаватель формирует поисковую деятельность студентов, задает параметры этой деятельности и определяет ее временные границы. При этом преподаватель перестает быть «источником знаний», создает необходимые условия для поиска информации, а студенты превращаются из пассивных объектов учебной деятельности у ее активных субъектов. Веб-квест является интерактивным процессом, в ходе которого студенты обнаруживают мотивы к самостоятельному получению необходимых знаний. Ключевые слова: веб-квест, технология, интерактивные технологии, будущие специалисты. Кінець двадцятого та початок двадцять першого століть ознаменувались стрімким зростанням інформаційного потоку, який надзвичайно швидко почав змінювати якість та зміст життя суспільства. Незалежно від бажання людей, у їх життя влилися й стали його органічною часткою електронні засоби зв’язку, цифрові технології, комп’ютерна техніка. Тому проникнення сучасних, зокрема й мультимедійних, технологій у галузь освіти є Педагогіка вищої та середньої школи 2017 – № 1 (50) ~ 68 ~ закономірним і невідворотним. Реалізація урядової програми комп’ютеризації шкіл дала свої результати і на сьогодні майже кожна школа має на своєму озброєнні один або кілька комп’ютерів. Певна кількість шкіл оснащені навчальними комп’ютерними комплексами (НКК), які, крім комп’ютерів, об’єднаних у локальну мережу, мають засоби копіювання та друкування, а також цілий ряд програмних засобів для викладання окремих предметів, таких, зокрема, як фізика, хімія, історія, інформатика, економічна географія тощо. Саме новітні розробки в навчанні застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедіа. Арсенал мультимедіатехнологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу й зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Ціла низка педагогічних досліджень присвячена розробці методичних основ проектування, створення та використання мультимедійних навчальних програм та мультимедійних навчальних комплексів. Проблема вдосконалення та використання нових інформаційних технологій, веб-квест засобів навчання привертала увагу багатьох дослідників. Зокрема, питання формування комп’ютерної грамотності, інформаційної культури педагога, перспективи та проблеми застосування мультимедійних засобів навчання розглядають В. Биков, Р. Гуревич, А. Гуржій, К. Елшир, М. Жалдак, Ю. Жук, І. Захарова, М. Кадемія, Г. Кєдровіч, В. Клочко, Г. Козлакова, А. Коломієць, Ю. Машбиць, І. Підласий, Є. Полат, І. Роберт, С. Свириденко, О. Співаковський, А. Хуторський, Д. Чернілевський та інші. Підготовка майбутнього вчителя із застосуванням інформаційних технологій висвітлена в дослідженнях І. Богданової, С. Гунька, О. Майбороди, Л. Панченко, О. Трофімова, О. Шиман. Особливості застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі різних навчальних закладів презентують, такі вчені: Н. Іщук, О. Коношевський, М. Корнєєв, Г. Рубіна, О. Чайковська, І. Шахіна, Л. Шевченко, С. Яшанов та інші. Мета статті розкрити поняття веб-квест технології, обґрунтувати її як дидактичну структуру, в рамках якої викладач формує пошукову діяльність студентів, задає параметри цієї діяльності і визначає її часові межі. При цьому викладач перестає бути «джерелом знань», створює необхідні умови для пошуку інформації, а студенти перетворюються з пасивних об’єктів Педагогіка вищої та середньої школи 2017 – № 1 (50) ~ 69 ~ навчальної діяльності на її активних суб’єктів. Веб-квест є інтерактивним процесом, у ході якого студенти виявляють мотиви до самостійного здобуття необхідних знань. З метою ефективного підвищення якості навчальної діяльності студентів на заняттях у вищий педагогічній школі, на нашу думку, є впровадження технології веб-квест, що сьогодні недостатньо висвітлено в сучасній педагогічній літературі. Проблему розробки та використання веб-квестів у навчальному процесі активно вивчають зарубіжні та вітчизняні наукові В. Dodge, T. March, О. Гапеєва, М. Гриневич, Г. Шаматонов, В. Шмідт та ін. Існує два погляди науковців на поняття веб-квесту: веб-квест як освітній продукт і веб-квест як технологія. Російські дослідники Я. Биховський, А. Хуторськой зазначають, що освітні веб-квести – це сторінки освітньої тематики на сайтах у мережі Інтернет, що мають гіперпосилання на інші сторінки в мережі заданої тематики [3]. Вони слугують додатковим стимулом для індивідуалізації навчання учнів, розширюючи світогляд та збагачуючи додатковими знаннями. Інші науковці (Н. Кононец, О. Осадчук) розглядають веб-квест як інноваційну особистіснозорієнтовану технологію навчання, основною метою якої є самостійний пошук студентами необхідної для навчання інформації. Основоположники технології веб-квест В. Dodge і Т. March визначають веб-квест як дослідницьку довідковоорієнтовану діяльність, у результаті якої студенти здійснюють пошук інформації, використовуючи Інтернет-ресурси та відеоконференції. У класичному розумінні веб-квест (web-quest) – це проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються Інтернет-ресурси. Як зазначає В. Шмідт, вебквести – це міні-проекти, засновані на пошуку інформації в Інтернаті [4]. Завдяки такому конструктивному підходу до навчання студенти не тільки добирають і впорядковують інформацію, отриману з Інтернету, але й скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання, пов’язане з навчальною діяльністю. П. Шаматонова акцентує увагу на тому, що веб-квест – це захоплююча подорож в мережі Інтернет, що передбачає запити в різних пошукових системах, отримання досить великого об’єму інформації, її аналіз, систематизацію і подальшу презентацію [4]. Фактично, веб-квест є дидактичною структурою, в рамках якої викладач формує пошукову діяльність студентів, задає параметри Педагогіка вищої та середньої школи 2017 – № 1 (50) ~ 70 ~ цієї діяльності й визначає її часові межі. При цьому викладач перестає бути «джерелом знань», створює необхідні умови для пошуку інформації, а с студенти перетворюються з пасивних об’єктів навчальної діяльності на її активних суб’єктів. По суті, вебквест є інтерактивним процесом, у ході якого студенти виявляють мотиви до самостійного здобуття необхідних знань. Отже, технологія веб-квест – це сукупність методів та прийомів організації дослідницької діяльності, для виконання якої студенти здійснюють пошук інформації, використовуючи інтернет-ресурси з практичною метою. Така технологія дозволяє працювати в групах (від трьох до п’яти студентів), розвиває конкурентність та лідерські якості кожного, підвищує не тільки мотивацію до процесу здобування знань, а й відповідальність за результати діяльності та їх презентацію. Цю технологію можна використовувати незалежно від теми, що вивчається, головне – мати доступ до Інтернету. Під Інтернет-ресурсом може розумітися як сайт (хост), так і певний розділ сайту. Огляд Інтернет-ресурсів для ознайомлення з навчальною інформацією й можливість використовувати їх з максимальною користю може слугувати базою для тренування й розвитку вмінь аналізу, синтезу й оцінки інформації, розвитку критичного й творчого мислення студентів. Залученню Інтернету до навчального процесу передує моніторинг інтернет-ресурсів: автор Інтернет-ресурсу (приватна особа, навчальний заклад тощо); мета його створення (пояснити, інформувати, переконати в чомусь тощо); використання власниками Інтернет-ресурсу і прийомів переконання, пропаганди; об’єктивність представлених фактів на даному інтернетресурсі; наявність логічної структури гіперпосилань. На думку Н. Кононе, технологія веб-квест реалізується через такі етапи: 1. Визначення теми. Викладач задає тему й створює проблемну ситуацію. Це найбільш відповідальний момент, тому що необхідно досить чітко й доступно визначити ролі учасників. Наприклад, викладач апріорі задає ролі студентам або сценарій веб-квесту, пропонує попередній план роботи й здійснює огляд усього вебквесту. 2. Вербалізація завдання. Викладач вербалізує конкретне завдання в рамках обраної теми, що є зрозумілим, цікавим і здійсненним. При цьому він чітко визначає підсумковий результат Педагогіка вищої та середньої школи 2017 – № 1 (50) ~ 71 ~ самостійної роботи студентів, задає серію питань, на які потрібно найти відповіді, окреслює проблему, яку потрібно вирішити, визначає позицію, яка повинна бути захищена, і вказує на іншу діяльність, спрямовану на переробку й представлення результатів, виходячи із зібраної інформації. В. Dodge класифікує завдання для веб-квестів за такими типами: завдання для пояснення, дослідницькі завдання (проект-завдання), оціночні, креативні, аналітичні, наукові завдання, завдання для самоперевірки (самопізнання), компіляція, досягнення консенсусу, журналістське завдання, детектив (головоломка або таємниче завдання). 3. Підбір Інтернет-ресурсів. Викладач заздалегідь підбирає та пропонує студентам список посилань на Інтернет-ресурси (назви веб-сайтів із вказаними адресами та короткою анотацією). Така відбірка створюється для того, щоб студенти вчилися використовувати отриману інформацію з практичною метою. 4. Пошук інформації. Студенти починають сам процес пошуку необхідної інформації в Інтернеті, користуючись при цьому описом процедури роботи (методичні рекомендації, розроблені викладачами), яку необхідно виконати кожному студенту самостійно. 5. Презентація. Після цього студенти повинні підготувати презентацію веб-квесту (результат – локальний веб-сайт на сервері навчального закладу чи Інтернет-сторінка), де доцільно повідомити тему, мету, засоби створення, використані Інтернет-ресурси, перспективні напрями роботи над темою. 6. Оцінка виконаної роботи самими студентами. Критерії оцінки можуть бути різними. По суті, в оцінці підсумується досвід, отриманий студентами в процесі самостійної роботи. Іноді корисно по закінченню включити риторичні питання, що будуть стимулювати активність студентів у позаурочний час, окреслюючи перспективи подальших пошуків. Дещо відмінним є визначення навчальних завдань для вебквестів у Б. Доджа: А саме: – переказ – демонстрація розуміння теми на основі представлення матеріалів із різних джерел у новому форматі: створення презентації, плакату, розповіді; – аналіз – пошук і систематизація інформації; Педагогіка вищої та середньої школи 2017 – № 1 (50) ~ 72 ~ – компіляція – трансформація формату інформації, отриманої з різних джерел, створення книги кулінарних рецептів, віртуальної виставки, капсули часу, капсули культури; – оцінка – обґрунтування окремої точки зору щодо проблеми; – переконання – уміння схилити на свою сторону опонентів або нейтрально налаштованих осіб; – планування і проектування – розробка плану чи проекту на основі заданих умов; – самопізнання – будь-які аспекти дослідження особистості; – журналістське розслідування – об’єктивне дослідження інформації (розподіл думок і фактів); – творче завдання – створення п’єси, вірша, пісні, відеоролика; – наукові дослідження – вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на основі унікальних он-лайн джерел. Фактично, у результаті навчання за цією технологією студенти повинні створити власний веб-квест – веб-сторінку (окремий документ у мережі Інтернет, який має свою адресу, або в локальній мережі навчального закладу), чи веб-сайт (групу взаємопов’язаних веб-сторінок, присвячених конкретній тематиці). По суті своїй, вебквест як освітній продукт, створений учнями, є своєрідним вебвузлом, виконаним у спеціальних програмних додатках (Місrosoft FrontPage, Publisher тощо), або засобами безкоштовних хостингів (на зразок http://ucoz.ua/), що являє собою повноцінне гіпертекстове середовище.

Лабораторна робота № 8 
               Технологія Блог-квест та методика її використання в науково - дослідній роботі

Тема: Технологія Блог-квест та методика її використання в науково-дослідній роботі.

Мета: сформувати вміння створювати проекти за технологією Веб-квест та використовувати їх у дослідницькій діяльності

Література

1.  Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под ред. Е. С. Полат – 2-е изд., стер. – М. :Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.

2.  Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід : навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко ; за ред. Гуревича Р. С. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2012. – 348 с.

3.  Гуревич Р. С. Веб-квест : історія та сучасність : навч.-мет. пос. / М. Ю. Кадемія, О. В. Шестопалюк.        – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2015         – 380 с.

4.  Кадемія М. Ю. Використання сервісів соціальних медіа в навчальному процесу ВНЗ : Блоги, Веб-квести, Блог-квести : навч.-метод. пос. (видання 2-е, доповнене) / В. М. Кобися, О. В. Шестопалюк. – Вінниця : ТОВ фірма «Ландо ЛТД», 2014     – 236 с. 

5.  Хуторской А. В. Современная дидактика : учеб. пособие. 2-е изд., перераб. / А. В. Хуторской. – М. : Высш. шк., 2007. – 639 с. : ил.

6.  Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : учебное пособие / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев. – 2-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2006. – 260 с.

Теоретичні відомості

У Блог-квесті, так само як і у Веб-квесті, за тим самим алгоритмом здійснюється інтерактивне спілкування учнів, студентів. Використовуються сервіси Веб 2.0, моваHTML, що не потребують знання програмування, представлення і роботу із сайтами. Робота в Блог-квесті в онлайн-режимі використовує сервіси: Word Press, Blogger або My blog.

Створення освітніх Блог-квестів здійснюється на безкоштовних платформах Word Press, Blogger або My blog.

Використання програмного забезпечення для ІР-телефонії чи Skype дозволяє учасникам проекту здійснювати дзвінки, відправляти миттєві повідомлення, спілкуватися і проводити обговорення повідомлень у мережі.

Алгоритм створення Блог-квеста

Для створення блог-квеста можна використати будь-яку Блог-платформу, яка є в більшості соціальних мереж і яка не потребує спеціальних знань для її використання.

Розглянемо алгоритм створення Блог-квесту.

Визначення структури Блог-квесту.

Зазвичай Блог-квести за структурою подібні до Веб-квестів і містять: вступ, тему, зміст, ролі, посилання на статті в Інтернеті, пости (записи). Також Блог-квест може містити декілька тематичних розділів, що містять пости відповідно до їх тематики: коментарі читачів: перелік блогів, які автор читає та відвідує; гаджети.

Вибір блог-платформи.

Створюють Блог-квести за допомогою спеціальних сервісів для розміщення блогів (блог-платформ), серед яких є безкоштовні служби. Розглянемо, наприклад, Блоггер (http://www.blogger.com).

−       http://www.livejournal.com;

−       http://www.blog.meta.ua;

−       http://www.blogs.mail.ru.

Використання Блог-квестів у навчальному процесі

Блог-квести – організовані засоби Веб-технологій у середовищі WWW. За своєю організацією є досить складними; вони спрямовані на розвиток у студентів навичок аналітичного і творчого мислення; викладач має володіти високим рівнем предметної, методичної та інформаційно-комунікаційної компетентності.

Отже, Блог-квест поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій в середовищі WWW засобами Веб-технологій.

За своєю суттю, основою Блог-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за певний проміжок часу. Цей метод органічно сполучається з груповим підходом до навчання (cooperative learning). Проектна діяльність найбільш ефективна, якщо її вдається пов’язати з програмним матеріалом, значно розширюючи і поглиблюючи знання студентів у процесі роботи над проектом. Метод проектів завжди передбачає розв’язання проблеми, що, як правило, не обмежується однією темою. Розв’язання значимої проблеми сприяє тому, що вдається переключити увагу студентів з форми вислову на її зміст. Студенти зайняті тим, як розв’язати проблему, які знайти раціональні способи її розв’язку, де знайти переконливі аргументи, що доводять правильність обраного шляху. Блог-квест містить тематичні проекти за технологією Веб-квест.

Б. Додж (http://Вебquest.sdsu.edu\rubrics) рекомендує використовувати від 4 до 8 критеріїв, що можуть включати оцінку:

−    дослідницької та творчої роботи;

−    якості аргументації;

−    оригінальності роботи;

−    навичок роботи в мікрогрупі;

−    усного виступу;

−    мультимедійної презентації;

−    письмового тексту і т.ін.

Характерними особливостями Блог-квесту, що відрізняють його від інших технологій, зокрема від методу проектів, є такі: насамперед заздалегідь визначаються ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання проблеми. По-друге, Блог-квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати студент для одержання необхідного результату. По-третє, обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок, яких можуть набути студенти після виконання даних Веб-квестів, що входять до цього Блог-квесту. По-четверте, однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань.

               Лабораторна робота № 9 
               Тема: Технологія Блог-квест та методика її використання в науково-дослідній роботі.

Мета: сформувати вміння створювати проекти за технологією Веб-квест та використовувати їх у дослідницькій діяльності

Література

1.  Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под ред. Е. С. Полат – 2-е изд., стер. – М. :Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.

2.  Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід : навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко ; за ред. Гуревича Р. С. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2012. – 348 с.

3.  Гуревич Р. С. Веб-квест : історія та сучасність : навч.-мет. пос. / М. Ю. Кадемія, О. В. Шестопалюк.        – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2015         – 380 с.

4.  Кадемія М. Ю. Використання сервісів соціальних медіа в навчальному процесу ВНЗ : Блоги, Веб-квести, Блог-квести : навч.-метод. пос. (видання 2-е, доповнене) / В. М. Кобися, О. В. Шестопалюк. – Вінниця : ТОВ фірма «Ландо ЛТД», 2014     – 236 с. 

5.  Хуторской А. В. Современная дидактика : учеб. пособие. 2-е изд., перераб. / А. В. Хуторской. – М. : Высш. шк., 2007. – 639 с. : ил.

6.  Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : учебное пособие / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев. – 2-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2006. – 260 с.

Теоретичні відомості

У Блог-квесті, так само як і у Веб-квесті, за тим самим алгоритмом здійснюється інтерактивне спілкування учнів, студентів. Використовуються сервіси Веб 2.0, моваHTML, що не потребують знання програмування, представлення і роботу із сайтами. Робота в Блог-квесті в онлайн-режимі використовує сервіси: Word Press, Blogger або My blog.

Створення освітніх Блог-квестів здійснюється на безкоштовних платформах Word Press, Blogger або My blog.

Використання програмного забезпечення для ІР-телефонії чи Skype дозволяє учасникам проекту здійснювати дзвінки, відправляти миттєві повідомлення, спілкуватися і проводити обговорення повідомлень у мережі.

Алгоритм створення Блог-квеста

Для створення блог-квеста можна використати будь-яку Блог-платформу, яка є в більшості соціальних мереж і яка не потребує спеціальних знань для її використання.

Розглянемо алгоритм створення Блог-квесту.

Визначення структури Блог-квесту.

Зазвичай Блог-квести за структурою подібні до Веб-квестів і містять: вступ, тему, зміст, ролі, посилання на статті в Інтернеті, пости (записи). Також Блог-квест може містити декілька тематичних розділів, що містять пости відповідно до їх тематики: коментарі читачів: перелік блогів, які автор читає та відвідує; гаджети.

Вибір блог-платформи.

Створюють Блог-квести за допомогою спеціальних сервісів для розміщення блогів (блог-платформ), серед яких є безкоштовні служби. Розглянемо, наприклад, Блоггер (http://www.blogger.com).

−       http://www.livejournal.com;

−       http://www.blog.meta.ua;

−       http://www.blogs.mail.ru.

Використання Блог-квестів у навчальному процесі

Блог-квести – організовані засоби Веб-технологій у середовищі WWW. За своєю організацією є досить складними; вони спрямовані на розвиток у студентів навичок аналітичного і творчого мислення; викладач має володіти високим рівнем предметної, методичної та інформаційно-комунікаційної компетентності.

Отже, Блог-квест поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій в середовищі WWW засобами Веб-технологій.

За своєю суттю, основою Блог-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за певний проміжок часу. Цей метод органічно сполучається з груповим підходом до навчання (cooperative learning). Проектна діяльність найбільш ефективна, якщо її вдається пов’язати з програмним матеріалом, значно розширюючи і поглиблюючи знання студентів у процесі роботи над проектом. Метод проектів завжди передбачає розв’язання проблеми, що, як правило, не обмежується однією темою. Розв’язання значимої проблеми сприяє тому, що вдається переключити увагу студентів з форми вислову на її зміст. Студенти зайняті тим, як розв’язати проблему, які знайти раціональні способи її розв’язку, де знайти переконливі аргументи, що доводять правильність обраного шляху. Блог-квест містить тематичні проекти за технологією Веб-квест.

Б. Додж (http://Вебquest.sdsu.edu\rubrics) рекомендує використовувати від 4 до 8 критеріїв, що можуть включати оцінку:

−    дослідницької та творчої роботи;

−    якості аргументації;

−    оригінальності роботи;

−    навичок роботи в мікрогрупі;

−    усного виступу;

−    мультимедійної презентації;

−    письмового тексту і т.ін.

Характерними особливостями Блог-квесту, що відрізняють його від інших технологій, зокрема від методу проектів, є такі: насамперед заздалегідь визначаються ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання проблеми. По-друге, Блог-квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати студент для одержання необхідного результату. По-третє, обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок, яких можуть набути студенти після виконання даних Веб-квестів, що входять до цього Блог-квесту. По-четверте, однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань.

Лабораторна робота № 10
               Сучасні технології навчання та науково- дослідної роботи на основі ІКТ.

Тема: Сучасні технології навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ.

Мета: Ознайомитися із сучасними технологіями навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ, навчитися шукати інформацію засобами спеціалізованих наукових пошукових систем.

Література

1.        Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ : Освіта України, 2006. – 366 с.

2.        Интернет в гуманитарном образовании : учеб. пособие для студ. высш. уч. завед. / А. Е. Петров, М. В. Моисеева, Е. С. Полат; под. ред. Полат Е. С. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001, – 272 с.

3.        Кадемія М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навчально-методичний посібник / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В. Ткаченко, Л.С. Шевченко. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2009. – 186 с.

4.        Поясок Т. Б. Застосування інформаційних технологій в навчальному процесі вищої школи : науково-методичний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів економічного профілю / Т. Б. Поясок. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2009. – 104 с.

5.        Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : [учебное пособие] / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев – 3-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2008. – 280 с.

6.  Bioinformatics: a concept-based introduction Edited by Venkatarajan Subramanian Mathura, Pandjassarame Kangueane, Springer Science+Business Media, LLC 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.springer.com.

7.  Immunoinformatics Springer New York 2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.springer.com.

8.  Berriz1, G. F. The Synergizer service for translating gene, protein and other biological identifiers / G. F. Berriz1, F. P. Roth // Bioinformatics. 2008. – 24. – 19. – P. 2272–2273.

9.  Konagaya, A. Trends in life science grid: from computing grid to knowledge grid / A. Konagaya // BMC Bioinformatics. – 2006. – 7. – (Suppl 5).

10.  Исследовательский совет Управления науки и технологии Велико­британии Research Councils at the Office of Science and Technology (OST). . [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sciencemag.org/feature/misc/webfeat/vis2008/.

11.  Научная электронная библиотека e-library [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.elibrary.ru/defaultx.asp.

12.  Национальная лаборатория Argonne (Argonne National Laboratory). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://wit.mcs.anl.gov/WIT2/.

13.  Национальный институт здоровья США – US National Institutes of Health (NIH.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nih.gov/.

Теоретичні відомості

У сучасних умовах ефективність освітнього процесу визначається темпами розповсюдження та використання інновацій та нових технологій, що є результатом наукових досліджень, винаходів, відкриттів. Особлива роль у розвитку сучасного інноваційного процесу належить ІКТ, що пов’язані із використанням ресурсів Інтернет.

З розвитком і поширенням Інтернет-технологій стає доступним автоматизований, зручний і швидкий пошук наукової інформації, що охоплює сотні мільйонів документів наукового змісту. Слід зазначити, що звичайні, неспеціалізовані пошукові системи Інтернету (наприклад, http://www.google.com/), хоча і спрощують пошук необхідної наукової інформації, все ж не відповідають необхідним вимогам наукового Інтернет-сервісу.

На сьогоднішній день існує велика кількість міжнародних систем цитування (бібліографічних баз): Web of Science, Scopus, Web of Knowledge, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef. Найавторитетнішими з існуючих міжнародних систем цитування, чиї індекси визнаються в усьому світі, є: «Web of Science» і його конкурент – порівняно молода система «Scopus».

Для пошуку наукових робіт, доповідей, дисертацій, технічних звітів, конспектів та інших наукових праць доцільно використовувати спеціалізовані наукові пошукові системи, наприклад, систему Scirus (http://www.scirus.com/). Ця система дозволяє шукати наукову інформацію в Інтернеті, забезпечуючи підбір документів із 167 мільйонів Web-сторінок наукового змісту (включаючи сайти університетів і бібліотек). Особливо важливо, що на сторінці з результатами пошуку виводяться посилання на повні тексти робіт, а не тільки на реферати. В системі проіндексовані наукові роботи США, країн Євросоюзу і Японії.

Система «Web of science» (колишня назва – Institute for Scientific Information, ISI) (www.isiwebofknowledge.com).

Ця система покриває більше 9000 видань англійською і частково німецькою мовами (з 1980 р.) і включає в себе три бази – Science Citation Index Expanded (із природничих наук), Social Sciences Citation Index (із соціальних наук), Arts and Humanities Citation Index (із мистецтва та гуманітарних наук). Процентне співвідношення між представленими в ресурсі Web of Science дисциплінами наступне: 25-27% – технічні та прикладні науки; 30% – це соціогуманітарні науки; 43-45% – блок природничих наук (в т.ч. 15-18% – науки про землі, біологія та медицина).

Система «Scopus» (www.scopus.com).

Система «Scopus» являє собою найбільшу в світі єдину мультидисциплінарну реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня. «Scopus» – найбільша база даних наукових публікацій без повних текстів. Однією з основних функцій є вбудована в пошукову систему інформація про цитування. Scopus охоплює понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу. Scopus на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних дисциплін та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше 17%, і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки і техніку – 83%.

Алгоритм пошуку інформації в базі даних SCOPUS

У базі даних SCOPUS користувачі можуть не тільки знайти анотацію та бібліографію статті, але також дізнатися ступінь її авторитетності в науковому світі (індекс цитування) і ознайомитися з роботами, що її цитують.

SCOPUS пропонує декілька видів пошуку: простий пошук, пошук за автором, пошук за організацією, розширений пошук.

Введіть термін запиту в поле Search for і виберіть критерії пошуку:

–     All Fields – всі поля;

–     Article Title, Abstract, Keywords – слово з заголовка, з анотації, ключові слова;

–     Authors – автори;

–     First Author – перший автор;

–     Source Title – заголовок джерела;

–     Article Title – заголовок статті;

–     Abstract – анотація;

–     Keywords – ключові слова;

–     Affiliation – організація;

–     Language – мова.

–     ISSN – Міжнародний стандартний номер серіального видання CODEN – код, присвоєний журналу в Міжнародній службі CODEN DOI – номер DOI References – бібліографія Conference – назва конференції;

–     Article Title, Abstract, Keywords, Authors – слово з заголовка, з анотації, ключові слова, автори.

Ви можете ввести 2 пошукових терміна, з’єднуючи їх операторами AND (і), OR (або), NOT (виключення).

Можна ввести обмеження за роком видання або за часом додавання запису в базу SCOPUS. Також є можливість обмежити пошук предметними галузями (науки про життя, науки про здоров’я, медичні науки, фізичні науки та соціальні науки; якщо підвести курсор до назви предметної області – з’явиться жовте віконце з перерахуванням наук, що входять в цю галузь). Наприкінці формування запиту натисніть «Search».

Робота з результатами пошуку

Пошук інформації ведеться не тільки всередині системи SCOPUS, але також і за бібліографічними посиланнями (More), за Інтернет-сайтами (Web) за допомогою пошукової машини Scirus і патентів (Patents) – через систему Lexis-Nexis.

При заданні пошуку на початку сторінки ми бачимо можливі параметри обмеження результатів: за заголовком джерела, за ім’ям автора, за роком, за типом документа, за предметною галуззю, можна також додати категорії, натиснувши посилання «Add categories». Ми бачимо на екрані значення, що найбільш часто зустрічаються і можемо продовжити цей ряд, вибравши посилання «More» («Більше»). Вибравши потрібні значення, відзначаємо їх, клацаючи мишею всередині квадратика поруч зі значенням і натискаючи кнопку «Limit to» («Обмежити цими значеннями») або «Exclude» («Виключити»).

Нижче йде список результатів пошуку. Результати можна вивести (Output) на друк, в документ або електронну пошту, подивитися загальний огляд цитат (Citation Tracker), завантажити відразу декілька статей через менеджер закачувань (Download), подивитися список посилань (References) або цитувань статей (Cited by). З кожною роботою можна ознайомитися окремо: під назвою статті можна вибрати дію: переглянути анотацію і посилання (Abstract + Ref), прочитати тільки анотацію (Show Abstract) і вийти на повний текст статті на сайті видавництва (View at Publisher). Статті можна сортувати за будь-яким стовпцем, клацнувши мишею по заголовку. За замовчуванням результати пошуку виведені за роком видання – від пізніших до більш ранніх.

За допомогою бази даних Scopus можна знайомитися з індексом цитування та списком робіт певного автора. Для цього зручно використовувати функцію «Author Search» – пошук за автором. Тут можна ввести прізвище, ініціали та організацію чи місто, в якій працює вчений, з списку вибрати потрібне ім’я. Поруч з кожним прізвищем в стовпці «Documents» можна вийти в профіль автора (Détail), переглянути список робіт автора, або переглянути останню назву.

Виходячи в профіль автора, ми одержуємо можливість побачити кількість його статей в базі даних, кількість джерел, на які посилається автор, кількість цитування, індекс Хірша (h Index), список співавторів, предметні галузі, історію публікацій.

У профілі організації можна подивитися кількість публікацій, кількість авторів, партнерські організації, предметні галузі, в яких друкуються автори організації і т.д.

Розширений пошук (Advanced search)

Пошук дозволяє шукати по декільком полям одночасно. У пошуковому вікні вводяться назву поля і в дужках значення, терміни пошуку з’єднуються логічними операторами (AND, OR, NOT). Список назв полів представлений зліва внизу, для додавання зі списку натисніть «Enter» або двічі клацніть на виділеному полі мишею.